Дидактична модель природничо-історичної кафедри гуманітарної гімназії
Під дидактичною системою розуміється виділене за певними критеріями цілісне утворення, що характеризується внутрішніми зв’язками, цілісністю структур, утворених єдністю цілей, організаційних принципів, змісту, форм і методів навчання.
Фундаментом методології кафедри є гуманістична філософія Канта та Гегеля. Саме вона була покладена в основу «наукової системи педагогіки» І.Ф. Гербарта, що базується на теоретичних здобутках етики та психології; мета виховання якої полягає у формуванні високоморальної особистості та інтелектуальному розвитку. Недоліками даної системи були історично закладені німецькою дійсністю обмеження учня системою покарань та акцент на формуванні «сильного» характеру.
Дидактика американського філософа, психолога і педагога Джона Дьюї є більш прогресивною, бо відступає від передачі учням «готових» знань, застосування «пасивних» методів, спрямованих на запам'ятовування, враховує потреби і запити учня. Правильно побудоване навчання, на думку Дьюї, має бути проблемним, а основою якого є власна пізнавальна діяльність учня по створенню проектів.
Серед нових напрямків особливу увагу заслуговує концепція так званого навчання «через вчинення відкриттів», розроблена відомим американським психологом і педагогом Джеромом. Відповідно до неї учні повинні пізнавати світ, здобувати знання через власні відкриття, що вимагають напруги всіх пізнавальних сил і виключно плідно впливають на розвиток продуктивного мислення. При цьому учні повинні самостійно формулювати невідомі їм до цього узагальнення, а також набувати вміння і навички їх практичного застосування. Таке творче навчання відрізняється як від засвоєння «готових знань», так і від навчання шляхом подолання труднощів, хоча і те, й інше виступає в якості його передумов.
Характерною рисою творчого навчання, по Бруннер, є не тільки накопичення і оцінка даних з певної теми, формулювання на цій основі відповідних узагальнень, а й виявлення закономірностей, що виходять за рамки досліджуваного матеріалу.
Сучасну дидактику, принципи якої лежать в основі практичної педагогічної діяльності, характеризують такі особливості:
1. Методологічну основу її складають об'єктивні закономірності філософії пізнання (гносеології), матеріалізм, завдяки чому сучасна дидактика змогла подолати односторонній підхід до аналізу та інтерпретації процесу навчання, характерний для філософських систем прагматизму, раціоналізму, емпіризму, технократизму. Нинішня її концепція ґрунтується на системному підході до розуміння процесу навчання, згідно з яким чуттєве сприйняття, розуміння і засвоєння знань, практичне застосування набутих знань і вмінь повинні бути органічно злиті в пізнавальному процесі навчальної діяльності.
2. Комплексний підхід є головним методологічним принципом, що лежить в основі глобального освітнього завдання всебічного і гармонійного розвитку особистості, яка спирається на всю сукупність нинішніх знань про механізми навчання, цілі та мотиви пізнавальної діяльності.
3. Розумний раціоналізм полягає в поєднання педагогічного управління з власною ініціативою і самостійністю, активністю школярів, що дозволяє виводити учнів на заданий рівень навчання з мінімальними витратами часу, сил, коштів.
Мета навчання досягається, коли результати (продукти навчання) відповідають заданим рівням. Навчання при такому підході являє собою процес переведення учнів з більш низького рівня навченості на більш високий. Процес, обмежений цими рівнями, і називатиметься дидактичним.
Наочною моделлю процесу навчання, представленого через сукупність ознак, є багатогранник. Окрім вже відомих нам ознак процесу (двосторонній характер, організованість, планомірність, керівна роль вчителя і т. д.) в даній моделі, створеної для уточнення поняття процесу навчання, фіксуються й інші ознаки. Динамічність як ознака виражає зміну навчання в часі, його постійний рух, розвиток, тривалість. Цілеспрямованість підкреслює націленість на результат, а компетентність розуміється як здатність до застосування набутих знань, умінь, навичок, способів діяльності, переконань в житті, практичній діяльності.
Дослідницький характер і проблемність процесу, спрямованого на розвиток продуктивного мислення, проявляються в широкому використанні навчальних завдань, при вирішенні яких і подоланні спричинених ними труднощів формуються знання, уміння, способи мислення. Перманентність виражає те, що процес навчання в сучасних умовах - це процес безперервний; вказує також на єдність усіх ступенів навчання, наступність навичок навчальної роботи.
Контрольованість його, як і в будь-якому іншому трудовому процесі, спрямована на визначення досягнутих результатів, їх оцінку, діагностику і прогнозування. Продуктивність розкриває інтенсивність процесу, характеризує кількість і якість виробленого в ньому продукту, його собівартість, рентабельність. Здійсненність процесу характеризує наявність принципових умов для його виникнення та розвитку: а) мотивів, б) інформації, в) часу, г) можливостей. Нарешті, комплексність як інтегративна характеристика процесу підкреслює: спрямованість на одночасне вирішення багатьох проблем і досягнення низки взаємопов'язаних завдань; здійснення одночасних взаємопов'язаних впливів на всі сфери особистості; розгляд продуктів навчання як комплексних утворень.
Продукт процесу навчання
Для розгляду в системі продукту, на виробництво якого спрямований навчальний процес, запропонована наочно-образна модель. Компонентами продукту навчання є:
1) знання, уміння, навички;
2) світогляд особистості;
3) кругозір і ерудиція;
4) якості розуму, інтелектуальний розвиток особистості
5) вміння вчитися, потреба здобувати й знання;
6) навички самоосвіти;
7) активність;
8) працездатність (розумова і фізична) особистості;
9) вихованість (моральна, естетична, екологічна, політехнічна та ін);
10) професійна орієнтація та підготовка до життя і інше.
Виділені компоненти, в свою чергу, є досить складними утвореннями, в складі яких виділяються багато десятків простих якостей. Таким чином, в процесі навчання зводиться будівля (порівняння К.Д. Ушинського), фундаментом якого є знання, вміння, навички, інші з виділених компонентів грунтуються на них, а вінчає все розвиток і виховання особистості.
У процесі навчання створюються продукти різної якості. Для їх визначення, аналізу та виміру розроблені різні критерії. Загальну характеристику продуктивності прийнято давати через рівні навчання (або засвоєння) (дидактична характеристика) та рівні пізнавальної активності учнів (психологічна характеристика). Перша з них вказує переважно на досягнуті результати, а друга - на шляху їх досягнення; обидві характеристики близькі між собою і взаємно доповнюють одна одну. Виділяються такі рівні пізнавальної активності учнів: інформаційний (репродуктивний), проблемний, евристичний, дослідницький. Залежно від того, яку пізнавальну активність розвиває учень, він досягає одного з рівнів навчання. Нижче представлена характеристика цих рівнів у дещо спрощеному вигляді.
I рівень - знайомства. Відрізняється здатністю учня дізнаватися, пізнавати, розрізняти, розпізнавати об'єкти в ряді інших подібних об'єктів. Засвоєння на рівні знайомства обмежена найбільш загальними уявленнями про об'єкт вивчення, а мислення - альтернативними судженнями типу «так - ні», «або - або».
II рівень - репродукції. На цьому рівні оволодіння основними поняттями предмета відбувається настільки, що воно дає учневі можливість здійснювати словесний опис дії з об'єктом вивчення, аналізувати різні дії і різні результати.
III рівень - повноцінні знання. На цьому рівні діяльність учня характеризується вміннями застосовувати засвоєну інформацію в практичній сфері для вирішення деякого класу завдань і отримання об'єктивно нової інформації.
IV рівень - трансформації. Він характеризується таким оволодінням інформацією, при якому учень зможе вирішувати завдання різних класів шляхом перенесення засвоєних знань, умінь, навичок.
У відповідності з названими рівнями виділяються знання-знайомства, знання-копії, міцні знання і знання-трансформації. Розвиток процесу навчання розглядається як сходження від знань-знайомств до знань-трансформацій. Слід підкреслити, що сучасному суспільству потрібні знання усіх рівнів. Про більшість учень повинен мати уявлення на рівні знань-знайомств, інші знання потрібно міцно засвоїти на рівні повноцінних знань-умінь, а в деяких потрібно розібратися настільки глибоко, щоб зуміти здійснити трансформацію,хоча б за аналогією, на інші сфери діяльності.
Проблема засвоєння природничих знань в гуманітарній гімназії належить до виключно актуальних і складних. На її правильне рішення впливають насамперед цілі навчання, які і повинні бути чітко визначені.
Очікувані результати за підсумками вивчення курсу природознавства можна сформулювати так: здатність учнів критично оцінювати інформацію природничо-наукового змісту; оволодіння елементами різних природничонаукових дослідницьких методів, природничо-науковою компетентністю та отримання уявлення про характер наукової діяльності; набуття вмінь використовувати природничонаукові знання в повсякденному житті.
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ
- Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. Посіб. – К.: Академвидав, 2004.
- Гуз К.Ж., Гринюк О.С., Ільченко В.Р., Ільченко О.Г.Викладання природознавства в старшій школі: Методичний посібник для вчителів., 2015.
- Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С та ін. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006.
- Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи // Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – випуск 3 (50). – Полтава, 2006.
- Б. Мещеряков, В. Зинченко. Большой психологический словарь. - M. 2004
- Підласий І.П.. Педагогіка. Новий курс. Книга 1. Загальні основи . – К.: Процес навчання, 2010.
- Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B.I. Євдокимов. - X.: Основа, 1995.
- Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
- Хуторський А. Практикум по дидактике и современным методикам обучения. – Санкт-Петербург, 2004.
Стаття з теми: "Дидактична модель природничо-історичної кафедри гуманітарної гімназії" Завантажити
Додаток:
Архів зі схемами за темою: "Дидактична модель природничо-історичної кафедри гуманітарної гімназії" Завантажити
| 
