К-ть  годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до  загальноосвітньої підготовки учнів

Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи

 20

Класифікація хімічних елементів і речовин. Властивості основних класів неорганічних сполук. Обчислення за хімічними рівняннями  маси, кількості речовини, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Сучасні уявлення про будову атомів.

Нукліди. Ізотопи.

 Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.

Менделєєва.

Характеристики атомів елементів: радіус атома, електронегативність і закономірності зміни їх у періодах і групах.

Будова електронних оболонок атомів елементів І-ІV періодів періодичної системи. Електронна та графічноелектронна конфігурації атомів s-,  p-, d-елементів.

Характеристика хімічного елемента за його положенням у періодичній системі та будовою атома. Хімічний зв’язок. Ковалентний, йонний, металічний, водневий зв’язки, механізми  їх утворення.  Атомні, молекулярні, йонні, металічні кристалічні ґратки. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.

Валентність і ступінь окиснення елементів у основному та збудженому станах атомів. Окисновідновні  реакції. 

Розчини. Процес розчинення речовин. Характеристики кількісного  складу розчинів: масова частка та молярна концентрація розчиненої речовини. Обчислення молярної концентрації розчину. 

Гідроліз водних розчинів солей.

Учень (учениця) називає

• хімічні елементи та їх сполуки; наводить приклади: 
• s-, p-, d-елементів; 
• сполук з різним типом кристалічних ґраток; 
• розчинів; 
• різних випадків гідролізу; формулює означення: 
• основних класів неорганічних сполук з точки зору електролітичної дисоціації;
• ізотопів, електронегативності, радіусу атома; 
• окисно-відновних реакцій; 
• розчинів,  масової частки розчиненої речовини,      молярної концентрації; 
• гідролізу солей; 
• сучасне означення періодичного закону;  характеризує 
• хімічні            елементи        за         їх       положенням   у періодичній системі та будовою атомів; складає:
• електронні та графічно-електронні формули атомів елементів;
• рівняння  відповідних хімічних реакцій; 
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; класифікує 
• хімічні елементи та речовини; пояснює:
• механізми утворення різних типів хімічних

зв’язків; 

• теплові явища при розчиненні речовин;  обґрунтовує:
• закономірності змін будови атомів  елементів та їх властивостей  у періодичній системі;
• залежність фізичних властивостей речовин від їх будови; прогнозує 
• фізичні властивості речовин у залежності від їх будови; 

експериментально розв’язує задачі 

• на генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук;  

виготовляє 

• розчини солі заданої молярної концентрації;  визначає 
• реакцію середовища водних розчинів солей; обчислює:
• масу, кількість речовини, об’єм реагентів і продуктів реакції за рівнянням реакції;
• молярну концентрацію речовини у розчині; дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів.

Розрахункові задачі:  

1. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини у розчині. 
2. Обчислення за хімічними рівняннями реакцій маси, кількості, об’єму реагентів і продуктів реакції.

Демонстрації:

1. Таблиці: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва (короткий і довгий варіанти); розчинності кислот, основ і солей у воді; ряд електронегативностей елементів. 
2. Моделі кристалічних ґраток. 
3. Теплові явища при розчиненні концентрованої сульфатної кислоти (кристалічного натрій гідроксиду) та амоній нітрату. 
4. Зміна кольору при розчиненні безводного купрум(ІІ) сульфату. 
5. Зміна об’єму при розчиненні спирту у воді.

Лабораторні досліди. 

1. Гідроліз водних розчинів солей і визначення їхнього середовища. Практичні роботи: 

1. Узагальнення відомостей про основні класи неорганічних сполук. 
2. Виготовлення розчину солі заданої молярної концентрації.

Міжпредметні зв’язки: математика: найменше спільне кратне;  фізика: атом, атомне ядро, ядерна модель атома, електрон, йон; формула густини рідини; біологія: хімічні елементи найважливіші для організму людини; основи здоров’я: необхідність контролю за якістю води, повітря, харчових продуктів.

Розділ ІІ. Неметалічні елементи та їхні сполуки

7

 Тема  1. Гідроген. Водень  

Гідроген. Місце у періодичній системі. Будова атома. Ізотопи.

Поширеність Гідрогену в природі

Водень. Склад молекули і будова речовини.  Добування. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з  неметалами, металами, оксидами металів, етеном(етиленом) та етином (ацетиленом). Застосування водню. Об’ємні відношення газів у хімічних реакціях. Закон об’ємних відношень газів.  Розрахунки за законом об’ємних відношень газів

Учень (учениця) називає 

• ізотопи та сполуки Гідрогену;  формулює 
• закон об’ємних відношень газів;  характеризує: 
• Гідроген за його місцем у періодичній системі та будовою атома; 
• поширеність у природі; 
• фізичні та хімічні властивості водню; 
• способи добування; складає: 
• електронну та графічно-електронну формули атома Гідрогену; 
• рівняння відповідних хімічних реакцій; 
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; обґрунтовує 
• місце Гідрогену в періодичній системі; 

• валентність та ступені окиснення; оцінює 
• роль водню як екологічно чистого палива; експериментально 
• добуває, збирає і перевіряє водень на чистоту; обчислює 
• об’єм речовин у хімічних реакціях за законом об’ємних відношень газів;

дотримується правил безпечного поводження з воднем.

Розрахункові задачі.  

3. Розрахунки за законом об’ємних відношень газів. Демонстрації: 

6. Добування водню в лабораторії та способи його збирання. 
7. Перевірка водню на чистоту. 
8. Горіння водню в кисні. 
9. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом. Практичні роботи:

 3. Відновні властивості водню.

Міжпредметні зв’язки:

математика: пропорція, пряма пропорційна залежність; фізика: об’єм та одиниці об’єму;  біологія: біологічна роль Гідрогену в живих системах. 

13

Тема 2. Елементи VІІ-А групи

(галогени)

Загальна характеристика елементів групи: Флуор, Хлор, Бром, Йод. 

Поширеність їх у природі.

Хлор як проста речовина. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості хлору. Способи добування хлору.

Хімічні властивості хлору: взаємодія з воднем, металами, водою, лугами, метаном, етеном і етином. Поняття про ланцюгову реакцію. Хлорна вода.    Застосування хлору. 

Гідроген хлорид. Склад молекули і будова речовини. Фізичні властивості. Добування та застосування гідроген хлориду (хлороводню).

Хлоридна кислота. Фізичні та хімічні властивості: взаємодія з металами, з основними та амфотерними оксидами та гідроксидами, солями. Хлориди. Розчинність хлоридів у воді. Якісна реакція на хлорид-іони. Застосування хлоридної кислоти та хлоридів. 

Обчислення за рівнянням хімічної

Учень (учениця)

називає 

• елементи-галогени та їхні сполуки;  наводить приклади 
• основних природних сполук галогенів та їх родовищ в Україні;

формулює 

• означення вільного  радикалу; характеризує: 
• елементи та прості речовини галогенів;
• фізичні           та хімічні       властивості             галогенів, хлоридної кислоти, хлоридів;  
• способи добування хлору; 
• поширеність галогенів у природі;
• практичне значення галогенів та їхніх сполук, вплив на довкілля; складає: 
• електронні та графічно-електронні формули атомів галогенів; 
• рівняння відповідних хімічних реакцій;  
• схеми електронного балансу окисно-відновних реакцій; пояснює: 
• сутність ланцюгових реакцій на прикладі взаємодії хлору з воднем; 
• біологічну роль галогенів та їхніх сполук; порівнює: 
• елементи галогени за їхнім положенням в періодичній системі і будовою атомів; 

реакції маси або кількості речовини продукту, якщо один з реагентів узято в надлишку.

Фтор, бром і йод. Порівняння фізичних і хімічних властивостей простих речовин: взаємодія з металами, воднем, водою. Якісні реакції на бромід-, йодид-іони, йод. Застосування сполук Флуору, Брому та Йоду. Біологічне значення галогенів.

Проблема охорони довкілля від забруднення сполуками Хлору. 

• фізичні та хімічні властивості їхніх сполук;  експериментально визначає 
• хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод; розв’язує 
• експериментальні задачі; обчислює 
• масу, об’єм (газуватих речовин),  або кількість речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів узято в надлишку;

дотримується правил безпечного поводження з хлорною, бромною, йодною водою, хлоридною кислотою.

Розрахункові задачі:

4. Обчислення маси, об’єму (газуватих речовин), або кількості речовини продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один з реагентів узято в надлишку.

Демонстрації: 

10. Зразки хлору, брому, йоду, сполук галогенів. 
11. Сублімація йоду. 
12. Добування гідроген хлориду та розчинність його у воді. 
13. Хімічні властивості хлоридної кислоти. 
14. Витіснення галогенів один одним із розчинів галогенідів. Лабораторні досліди: 

2. Якісні реакції на хлорид-, бромід-, йодид-іони та йод.

Практичні роботи:

4. Хімічні властивості хлоридної кислоти. 
5. Розв’язування експериментальних задач „Сполуки галогенів”. 

Міжпредметні зв’язки:  біологія: біологічна роль галогенів, значення хлоридної кислоти для травлення в шлунку; географія: нерудні корисні копалини України; основи здоров’я: захворювання, що виникають внаслідок нестачі йоду в організмі, наслідки уражання шкіри та очей хімічними речовинами.

14