Статті

Деякі міркування над результатами образу природи випускника

ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ НАД РЕЗУЛЬТАТАМИ

ОБРАЗУ ПРИРОДИ ВИПУСКНИКА

В.М.Ковтун

Голова історично-природничої кафедри Кременчуцької гімназії №5 імені Т.Г. Шевченка, вчитель вищої категорії, вчитель-методист

Сучасні завдання реформування освіти в Україні вимагають радикальних змін у вихованні й навчанні підростаючого покоління, в основу яких покладені гуманізація й демократизація всіх складових її елементів та національну спрямованість. Відповідно до вимог сьогодення школа покликана сформувати особистість майбутнього громадянина, який вмітиме самостійно здобувати знання, орієнтуватися в швидкому потоці інформації, самовдосконалюватися. Зміст і технологія навчання повинні змінюватися, оскільки в центрі педагогічної системи мають стояти інтереси учня, а не вчителя.

Ці завдання школа повинна вирішувати через цілісну систему навчання та виховання і, головним чином, через навчальні предмети. Серед останніх природознавство посідає одне з основних місць як загальноосвітня дисципліна. У сучасних умовах розбудови національної школи потрібен учитель, який орієнтується на інтеграцію дисциплін.

Мета статті – розкрити необхідність викладання курсу природознавства в 10-11 класах профільної школи.

Велике значення в наш час набуває природознавча освіта – процес духовного спілкування особистості з природою, що забезпечує гармонійне світобачення і формує цілісну картину світу. Щоб виконати це завдання, вчитель повинен мати грунтовні теоретичні знання та володіти методикою викладання дисципліни.

Проблема засвоєння природничих знань в гуманітарній гімназії належить до виключно актуальних і складних. На її правильне рішення впливають, насамперед, цілі навчання, які й повинні бути чітко визначені.

Очікувані результати за підсумками вивчення курсу природознавства можна сформулювати так: здатність учнів критично оцінювати інформацію природничо-наукового змісту; оволодіння елементами різних дослідницьких методів, природничо-наукової компетентності, набуття вмінь використання природничо-наукових знань в повсякденному житті.

Підсумком вивчення курсу природознавства є велика контрольна робота з предмета, що складається з чотирьох блоків: загально-природничий модуль, фізико-астрономічний модуль, хімічний модуль, біолого-екологічний модуль. З 42 учнів, що вивчали курс, виконували роботу - 35; з них опанували навчальний матеріал на «12» балів – 7 учнів, на «11» - 11, на «10» - 15, на «9» - 2. Всі учні показали засвоєння предмету, хоча деякі з них не приступали до написання твору, а саме 9 учнів, створили лише одну СЛС – 10 учнів, формально, на мій погляд, підійшли до створення образу природи – 7 учнів.

Суттєвим є те, що 30 учнів вказали: саме курс природознавства став значним джерелом формування природничо-наукового світогляду. Цікавими були центри образу природи, для яких випускники вибрали наступні символи: бджола, дятел, слон, спіраль, орел, вовк, мураха, сонечко, енергія, знак питання, блискавка, риба, квітка Всесвіту, троянда, ланцюг, годинник, сонце… Більшість учнів чітко пояснили мотиви вибору символа. Процитую деякі роботи:

«Центром образу природи у мене буде знак питання. Так як ми залежимо від природи рівноцінно, як і вона залежить від нас. Усе оточуюче взаємозв’язане, і неможливо чітко визначити найголовніше.» Ковтун Аліна, 11-Б.

« Символ природи – це блискавка. Наше життя таке коротке, як і її спалах серед безперервного плину часу. Але він може завдати нищівної шкоди та суттєвих наслідків: може забрати життя, а може й повернути до тями, як розряд електричного імпульсу дифібрілятора.» Винокур Богдана, 11-Б.

«Образ, який я хотіла би розкрити, як гармонізатор природи – це божа корівка, або сонечко. Ця комаха свята, бо в неї на спинці сім темних плямок (святе число!), як сім кольорів веселки, як сім днів у тижні. Посягнути на божу корівку, це посягнути, або й розірвати свій зв᾽язок з небом.» Одарущенко Ірина 11-Б.

«В основі мого образу природи лежить дерево, бо все в природі зв᾽зане, як кожна його частина. Коріння, основа – це фізика і хімія: вони вивчають мікросвіт і макросвіт, пояснюють глобальні питання походження Всесвіту. Біологія – це гілки дерева, бо вона не може існувати без фізики та хімії і пояснює всі процеси живої природи від утворення клітини до взаємодії в еко системі. Екологія, як крона проростає через всі природничі науки й поєднує їх.» Дундуков Павло 11-А.

Найбільше мене особисто вразив вірш Винокур Богдани, який за згодою авторки навожу до вашої уваги:

Природа все завчасно зрахувала,

Вона вже знала, що й кому потрібно…

І кожному своє подарувала –

Бери лишень і користуйся гідно.

Все таке різне, й, водночас, єдине,

Все неповторне, але не одне…

Навіщо ж бо природі та людина,

Що шансу зруйнувати не мине?

Гармонія – синонім до природи,

А рівновага – до її творінь…

Ми на Землі – не перщі із народів,

Тож нумо, не зганьбімо поколінь!

Як бачимо,викладання курсу природознавства формує цілісну природничо-наукову картину світу.

Література:

Волохата К.М. Підготовка вчителів початкових класів до формування в учнів хімічних понять на уроках природознавства // Проблеми освіти: збірник наукових праць. – Спецвипуск. – Вінниця – Київ, 2015
Гуз К.Ж., Гринюк О.С., Ільченко В.Р., Ільченко О.Г. Викладання природознавства в старшій шолі: Методичний посібник для вчителів., 2015.