Неділя, 22.09.2019, 23:42
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учителя хімії

Меню сайту
Фотощоденник
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 501
Час життя сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Окисно-відновні реакції

Тема: «Окисно-відновні реакції».

Мета: сформувати знання учнів про окиснення і відновлення, розглянути суть окисно-відновних реакцій. Їх взаємо зв'язок , сформувати вміння складати прості рівняння хімічних реакцій методом електронного балансу; розвивати вміння спостерігати, робити висновки, логічно мислити; формувати навички інтерактивного навчання, формувати науковий світогляд.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи та прийоми: евристична бесіда, оформлення « дерева пізнання», бліцопитування, виконання тренувальних вправ за алгоритмом, демонстрування презентації, демонстраційний експеримент, робота з електронним підручником.

Обладнання: дихромат амонію, розчини: купрум(II) сульфату, аргентум нітрату, залізні цвяхи, мідній дріт.

Хід уроку: 

                І. Організаційний етап. 

                ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. На основі знань про ступінь окиснення метою нашого уроку буде формування понять про окисно-відновні реакції, процеси окиснення та відновлення, окисники та відновники, формування навичок складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу. 

                ІІІ. Актуалізація опорних знань. Учням пропонується на самоклейних листочках записати один з типів реакцій за критерієм кількості та складу речовин. Вчитель збирає листочки і з коментарями розвішує на «дереві» На дошці бажаючі учні записують приклади реакцій: сполучення, розкладу, заміщення, обміну. 

Бліцопитування:

 - Що таке ступінь окиснення?

 - Які значення може мати ступінь окиснення?

 - Які елементи мають постійний ступінь окиснення?

 - Як знайти ступінь окиснення в складній речовині?

 Ступінь окиснення – це умовний заряд, якого набув би атом, якби всі електрони його хімічних зв’язків у сполуці змістилися до більш електронегативного атома. Ступінь окиснення може мати позитивний, негативне й нульове значення. Позитивне мають ті атоми, які віддали електрони іншим атомам; негативне – ті атоми, які приєднали електрони від інших атомів, нульове значення мають атоми в простих речовинах. 

                ІV. Вивчення нового матеріалу. Разом з учнями визначаються ступені окиснення в наведених реакціях, аналізуються. 

                1) За ступенем окиснення хімічні реакції поділяються на дві групи: - реакції, що відбуваються без зміни ступеня окиснення елементів: 

Na+O-2H+ + H+Cl- = Na+Cl- + H+2O-2 - 

реакції, що відбуваються зі зміною ступеня окиснення елементів: 

4Na0 + O20 = 2Na+1O-2 

                2) Окисно-відновні реакції –це реакції, які відбуваються зі зміною ступенів окиснення атомів елементів. 

                3) Зміна ступенів окиснення атомів елементів пояснюється переходом (зміщенням) електронів від одних атомів до інших.

                4) Окиснення –це процес віддачі електронів атомом елемента.

                5) Відновлення – це процес приєднання електронів атомом елемента.

                6) Речовини, які під час хімічної реакції віддають електрони,називаються відновниками.

                7) Речовини, які під час хімічної реакції приєднують електрони, називаються окисниками 

                8) Коефіцієнти в рівняннях окисно-відновних реакцій підбирають, враховуючи, що число електронів, які віддав відновник, має дорівнювати числу електронів, що приєднав окисник.

         Демонстрація дослідів: горіння сірки, магнію, фосфору, – віртуальний експеримент; взаємодія Арґентум нітрату з міддю, взаємодія Купрум сульфату з залізом – демонстраційний експеримент. Складаємо рівняння відповідних реакцій, визначаємо ступені окиснення елементів. Визначаємо, яка з реакцій є окисно-відновною. Записуємо алгоритм складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу. Робота з електронним підручником.

 

                V.Закріплення знань, умінь ,навичок. 

                1. Методом електронного балансу складіть рівняння окисно-відновних реакцій, визначте окисник і відновник: 

Fe + Cl2 = FeCl3 

KClO3 = KCl + O2 

                2. Значення окисно-відновних реакцій. Перегляд та коментування презентації. Демонстрація досліду: розклад дихромату амонію.

                3. Пропонується на самоклейних листочках записати основну, на думку учня, тезу нової теми. Листочки збираються вчителем, аналізуються та розвішуються на «дереві пізнання» 

                VІ. Рефлексія. Підсумок уроку. Оцінювання. 

                VІІ. Домашнє завдання: вивчити & 14, врівняти реакції з презентації.

 

Вхід на сайт
Годинник
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Калькулятор
Пошук
Пошук у Вікіпедії

Wikipedia

Результати пошуку

Друзі сайту




Освіта в Українi
Сторінка у ВКонтакте