Явище ізомерії

Третій постулат Бутлерова. Деякі різні речовини мають однакову хімічну формулу, але різну структуру. Таке явище називають ізомерією.

Із проявом ізомерії вперше зіштовхнувся німецький учений Фрідріх Велер. Він розжарював розчин амоній ціанату (NH₄СNО) й одержав сечовину ((NН₂)₂СО). Очевидно, що ці дві сполуки мають однакову брутто-формулу N₂H₄CO, але відповідають різним структурним формулам. Амоній ціанат — типова іонна сполука, а сечовина — ковалентна:

Ці дві сполуки є ізомерами, тобто в 1828 році Веллер провів реакцію ізомеризації амоній ціанату. Ізомерія — це дуже розповсюджене явище. З явищем ізомерії значною мірою пов’язане величезне різноманіття органічних сполук. Кількість ізомерів з великою швидкістю зростає при збільшенні кількості атомів Карбону. Наприклад, кількість ізомерів бутану С₄Н₁₀дорівнює 2, декану С₁₀Н₂₂ — 75, а ейкозану С₂₀Н₄₂ — вже 336 319!