Понеділок, 20.05.2019, 07:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учителя хімії

Меню сайту
Фотощоденник
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 499
Час життя сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Кислоти

Поняття про кислоти, їхній склад та назви

 

Кислоти — це складні речовини, які складаються з атомів Гідрогену, що можуть заміщатися атомами металічних елементів, та кислотних залишків.

Згідно із теорією кислот та основ Арреніуса, кислотам можна дати інше визначення, а саме: кислоти — це складні речовини, які у водних розчинах піддаються електролітичній дисоціації з утворенням іонів Гідрогену.

 

Найважливіші кислоти

 

Назва

Формула

Традиційна назва

Кислотний залишок і його валентність

Назвакислотного

залишку

Боратна

Н3ВО3

борна

III

ВО3

борат

Бромідна

НВr

бромоводнева

I

Вr

бромід

Дихроматна

Н2Сr2O7

дихромова

II

Сг2O7

дихромат

Етанова

СН3СООН

оцтова

I

CH3COO

ацетат

Йодидна

НІ

йодоводнева

I

І

йодид

Карбонатна

H2CO3

вугільна

II

CO3

карбонат

Нітратна

HNO3

азотна

I

NO3

нітрат

Нітритна

HNO2

азотиста

I

NO2

нітрит

Перманганатна

НМnO4

марганцева

I

МnO4

перманганат

Перхлоратна

HClO4

хлорна

I

СlO4

перхлорат

Силікатна

H2SiO3

кремнієва

II

SiO3

силікат

Сульфатна

H2SO4

сірчана

II

SO4

сульфат

Сульфітна

H2SO3

сірчиста

II

SO3

сульфіт

Сульфідна

H2S

сірководнева

II

S

сульфід

Ортофосфатна

H3РO4

фосфорна,ортофосфорна

III

PO4

фосфат

Фторидна

HF

фтороводнева, плавикова

I

F

фторид

Хлоридна

HCl

хлороводнева,соляна

I

Сl

хлорид

Ціанідна

HCN

синильна

I

CN

ціанід

 

Класифікація кислот

 

За різними ознаками кислоти поділяють на різні групи. За вмістом атомів Оксигену кислоти поділяють на оксигеновмісні та безоксигенові.

До оксигеновмісних кислот належать сульфатна H2SO4, нітратнаHNO3 та ін. Оксигеновмісні кислоти є гідратами кислотних оксидів, тобто продуктами приєднання молекули води до молекули оксиду неметалічного елемента.

До безоксигенових кислот належать розчини деяких газів у воді. Наприклад, хлоридна кислота — це розчин газуватого хлороводню НСl у воді, фторидна — розчин фтороводню HF, сульфідна — розчин сірководню H2S тощо.

За числом атомів Гідрогену, здатних заміщатися на атоми металічного елемента (за основністю кислоти), кислоти поділяють на одноосновні (HCl, HNO3), двохосновні (H2S, H2SO4), трьохосновні (Н3РО4) тощо.

Основність кислоти не завжди збігається із числом атомів Гідрогену в її молекулі. Ці випадки дуже поширені серед органічних кислот, таких як оцтова, лимонна, виноградна тощо. Приміром, оцтова кислота СН3СООК є одноосновною. Її молекули, хоча й містять по чотири атоми Гідрогену, але тільки один атом здатний заміщатися атомом металічного елемента. Серед неорганічних кислот також трапляються подібні випадки: фосфітна кислота Н3РO3 — двохосновна, а фосфінова кислота Н3РО2 — одноосновна.

За силою кислот, тобто за здатністю дисоціюватися на іони, кислоти поділяють на сильні, кислоти середньої сили та слабкі. До сильних кислот відносять кислоти, які в розчині з концентрацією 0,1 моль/л дисоціюють більш ніж на 30 % (сульфатна, нітратна, хлоридна тощо). Слабкі кислоти в розчинах з такою ж концентрацією дисоціюють менше ніж на 3 % (карбонатна, сульфідна, оцтова тощо). Якщо ступінь дисоціації кислоти в розчині перебуває в інтервалі 3—30%, то її відносять до кислот середньої сили (фторидна, нітритна тощо).

 

Фізичні властивості кислот

 

Кислоти — це речовини молекулярної будови. Це обумовлює їхні фізичні властивості: кислоти є рідинами або легкоплавкими твердими речовинами. Так, найпоширеніші кислоти — сульфатна H24 та нітратна HNO3 — за звичайних умов рідини. Фосфатна Н3РO4, боратна Н3ВO3, силікатна H2SiO3 — тверді речовини. Безоксигенові кислоти — фторидна НF, хлоридна НСl, бромідна НВr, йодидна НІ, сульфідна H2Sта ціанідна HCN — водні розчини газів, які мають ту саму формулу, що й кислота.

Сульфітна H2SO3 та карбонатна Н2СО3 кислоти є водними розчинами сірчистого SO2 й вуглекислого СO2 газів. Більшість неорганічних кислот добре розчиняються у воді. З їхніми розчинами зазвичай і працюють у лабораторіях. Винятком є силікатна кислотаH2SiO3 — вона у воді не розчиняється.

 

Використання кислот

 

Кислоти є одними з найважливіших речовин у промисловості, і не тільки в хімічній. Найбільшу увагу приділяють сульфатній, нітратній, хлоридній та фосфатній кислотам. Їх добувають на хімічних заводах у величезних кількостях, особливо сульфатну. Незрідка про рівень промислового розвитку якої-небудь країни судять по тому, скільки сульфатної кислоти вона виробляє. І це тому, що сульфатну кислоту (як і інші кислоти) використовують майже у всіх галузях народного господарства. Без цих кислот неможливо виготовляти метали, тканини, папір, мінеральні добрива тощо. Величезні об’єми сульфатної кислоти витрачають для переробки нафти у звичайне пальне, а також при виробництві кольорових металів, мийних засобів, ліків та барвників, вибухових матеріалів.

Дуже багато кислот використовують і в харчовій промисловості. І не тільки як смакові приправи для створення кислого смаку. У більшості випадків кислоти (оцтова, лимонна, бензойна, винна, щавлева) використовують як консерванти — речовин, які сповільнюють псування харчових продуктів.

Майже в кожному будинку є оцет (розчин оцтової кислоти), щавлева й лимонна кислоти для приготування їжі. У домашній аптечці завжди є аскорбінова кислота (вітамін С), ацетилсаліцилова кислота (аспірин) та боратна кислота (її розчин використовують для дезінфекції).

 

Безпека під час роботи з кислотами

 

Кислоти належать до їдких речовин. При потраплянні кислот на шкіру або слизові оболонки з’являються хімічні опіки, а при потраплянні концентрованої сульфатної кислоти — навіть обвуглювання шкіри. У разі потрапляння кислот на одяг з’являються дірки: відразу або після прання (залежно від кількості кислоти). Тому з кислотами, особливо з концентрованими, треба поводитися дуже обережно. Працювати з ними бажано в гумових рукавичках.

При розчиненні концентрованих кислот у воді виділяється велика кількість теплоти. Якщо наливати воду в склянку з концентрованою кислотою, то вода збирається на поверхні (густина концентрованих кислот більша) і під дією теплоти, що виділяється, може закипіти й почати розбризкуватися. Тому при розведенні концентрованих кислот слід обов’язково наливати тільки кислоту в склянку з водою, а не навпаки!



 
Вхід на сайт
Годинник
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Калькулятор
Пошук
Пошук у Вікіпедії

Wikipedia

Результати пошуку

Друзі сайту




Освіта в Українi
Сторінка у ВКонтакте