Меню
Фотощоденник
Опитування
|
Балада про те, як люди почали вчити хіміюБалада про те , як люди почали вчити хімію.
Було то так давно, що вже ніхто не знає. Та й доказів, що те було не має. Було собі містечко Доллі. Та жив там невеличкий хлопчик Поллі. Жив з батьком та біди не знав. Та Бог видіння хлопчику послав. Прийшов Святий до хлопця уві сні. Та глянув в очі ті ясні. «Я бачу, хлопчику, жахливе майбуття! Не бачити вже людям всім життя!» І скрикнув Поллі: «Чим ми завинили, Боже?» «Вже вам нічого не поможе! Я бачу неуцтво, каліцтво і тривоги! У майбуття немає вже дороги! П'ятниця світом владарює!Бридко це мені! В той час, як генії палають у вогні! Ні хімія, і музика – гроша не варта все вона! Чому у всіх в очах стоїть манна? Ти посланцем моїм стаєш, дитя! Вернеш науку – верну Я майбуття!» Прокинулось хлопча в рясних сльозах. «Ніколи не відбудеться у світі крах!» І Поллі взяв собі мету, Що сам поверне хімію у світ науки. Ніхто не зна, що трапилось з хлопчам… Як геній він скінчив чи як бунтар?... Але ж повіримо хоч зараз ми очам ? Прокляття хімія чи справжній дар ? |
Пошук
|