Меню

Фотощоденник

Опитування

Захисти себе, захисти довкілля

Учнівська конференція

Призначення людини ніби зводиться до того, щоб знищити свій рід, заздалегідь зробивши земну кулю непридатною для проживання.

Ж. Лемарк.

Людина загине, вбита незмірним ростом того, що вона називає цивілізацією.

Ж. Фабр

Тема: Захисти себе, захисти довкілля

Мета: навчити діяти в надзвичайних ситуаціях хімічного характеру, формувати екологічне мислення

Учитель. початок XXI століття безперечно довів, що розвиток науки й техніки дає людині чимало благ. Але за блага, які науково-технічний прогрес створює для людини, розплачується як природа, так і людина. Світ зіткнувся з гострою проблемою сучасності — послабленою увагою до законів природи, навіть їх нехтуванням.

За оцінками фахівців, стан здоров'я населення залежить: на 20-40% - від генетичних чинників, на 20-30% - від способу життя і лише на 10% - від служб охорони здоров'я. Зазнаючи впливу довкілля, людина сама здатна впливати на нього. Тому нині антропогенний вплив на природу перевищив її можливості самовідновлення та регулювання. Цей результат не можна вважати нашою перемогою. Невміння правильно використовувати закони природи робить людину обмежувальним чинником її існування.

Людина може прожити кілька тижнів без їжі, кілька днів без води, а без повітря - кілька хвилин. Враховуючи, що за добу людина споживає в середньому близько 1 кг їжі, до 2,5 л води й 12 кг повітря, стає зрозумілим, що чисте повітря — найголовніший, найважливіший продукт споживання.

Тим більше, що дихати доводиться завжди - незалежно від того, забруднене повітря чи ні, отруєне воно чи чисте.

Що ж таке повітря? Незважаючи на те, що людина живе на дні "повітряного океану", вона вивчила повітря значно пізніше, ніж інші речовини

Це пояснюється тим, що повітря невидиме, не має ні запаху, ні смаку. Лише наприкінці XVIII століття А. Лавуазьє визначив склад повітря. До його складу входять: азот - 78%, кисень - 21%, вуглекислий газ - 0,03%, аргон - 0,93%. Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин, таких як хлор, амоніак, ціанідна кислота, фосген, сірчаний ангідрид, ртуть тощо. Як поводити себе в надзвичайній ситуації – звернемось до спеціалістів.

Виступ представника МНС

Якщо хімічна небезпека виникла раптово, якнайшвидше вживайте таких заходів:

- надягніть засоби індивідуального захисту;

- по можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення;

- приміщення негайно та надійно герметизуйте;

- виходьте із зони хімічного зараження в бік, протилежний напрямку вітру, обходьте тунелі, яри, лощини;

- вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, носа та рота, по можливості прийміть душ.

Надайте першу допомогу потерпілому:

- передовсім негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР;

- надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди в разі отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти;

- винесіть ( вивезіть) із зони зараження та забезпечте йому спокій і тепло;

у разі необхідності зробіть штучне дихання;
якомога скоріше госпіталізувати постраждалих.

Виступ 1-ї групи:

Амоніак – безбарвний газ із характерним задушливим запахом нашатирного спирту та їдким смаком, що легший за повітря, розчинний у воді, при викиді в атмосферу димить. Заражене аміаком повітря розповсюджується у верхніх шарах атмосфери, горить при наявності постійного джерела вогню, ємності можуть вибухати у випадку нагрівання. Пара при взаємодії з повітрям утворює пожежонебезпечні суміші.

Небезпечний при вдиханні, у разі високих концентрацій можливий смертельний випадок.

Отримавши повідомлення про викид аміаку і про небезпеку хімічного зараження необхідно виконати наступні дії:

- надягніть засоби захисту шкіри, захистіть органи дихання ватно – марлевою пов'язкою, змоченою водою або 5 % розчином лимонної кислоти;

- по можливості негайно лишіть зону хімічного забруднення;

- виходьте з зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру, обходьте підвищені місця, пагорби тощо;

- якщо засобів індивідуального захисту немає, а вийти з району аварії неможливо, залишайтеся в приміщенні, але негайно і надійно герметизуйте його: щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон і дверей, закрийте їх мокрими ковдрами або простирадлами, вимкніть джерела газо-, електропостачання, погасіть вогонь у печах;

- якщо ви не встигли вийти з небезпечної зони і не маєте при собі найпростіших засобів захисту - закрийте ніс і рота тканиною, змоченою водою або 5% розчином лимонної кислоти;

- пийте велику кількість питний рідини;

- вийшовши з зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, носа і рота, за можливостю прийміть душ.

Ознаки отруєння амоніаком наступні: сльозотеча і різь в очах, печія, почервоніння і свербіння шкіри, різкий біль за грудиною, серцебиття, порушення частоти пульсу, нежить, сильні напади кашлю, набряк голосових зв'язок, задишка, біль у шлунку, затримка сечі.

При їх наяві негайно захистіть органи дихання противогазом, ватно-марлевою пов'язкой, змоченою водою або 5% розчином лимонної кислоти. Потерпілого винесіть із зони зараження і забезпечте йому спочинок і тепло, давайте дихати зволоженим киснем. Шкіру, рота, носа потерпілого промивайте водою не менше 15 хвилин. В очі закапайте по 2-3 краплі 30% розчину альбуциду, у носа - оливкової або соняшникової олії. При зупинці роботи легенів не можна робити штучне дихання.

Відправте потерпілого до найближчого медичного закладу, перевозити у лежачому стані.

Виступ 2-ї групи:

Вільний хлор - зеленувато-жовтий газ з різким подразнюючим запахом, важчий за повітря, малорозчинний у воді, при викиді в атмосферу димить. Накопичується в низинах, підвалах, тунелях, криницях. Не горючий. Ємності можуть вибухати в разі нагрівання.

Хлор - отруйна речовина задушливої дії, він уражає легені, дратує слизові оболонки та шкіру. Можливий смертельний випадок при вдиханні.

Тому необхідно дотримуватись такого порядку дій:

- біля зони зараження тримайтеся з навітряного боку, уникайте низьких місць;

- не допускайте попадання хлору на незахищену шкіру, використовуйте звичайні непромокальні накидки, плащі, пальто з товстого матеріалу, ватні куртки; для ніг – гумові чоботи, боти, калоші; для рук – всі види гумових або шкіряних рукавиць;

- для захисту органів дихання та очей застосовуйте фільтруючі й ізолюючі протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою чи 2% розчином питної соди;

- у захисних спорудах переховуйтеся тільки якщо в них є режим вентиляції з повною ізоляцією;

- у будинках рятуйтеся на верхніх поверхах, якщо закриті всі щілини у дверях, вікнах та вентиляційних отворах.

При перших ознаках отруєння: різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювота, задишка, порушення координації рухів, різь в очах, сльозотеча -

необхідно:

негайно виносять із зони зараження та забезпечують свіже повітря, спокій, змінюють одяг, вкривають і дають дихати зволоженого кисню;
одягають на постраждалого ватно-марлеву пов'язку, змочену водою чи 2% розчином питної соди;
шкіру й слизові оболонки промивають 2% содовим розчином не менше 15 хвилин;
змивають отруйну речовину зі шкіри водою з милом;
не можна пускати людей у небезпечну зону без засобів захисту;
якомога скоріше госпіталізувати постраждалих.

Виступ 3-ї групи:

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухлива рідина, що при ударі розділяється на дрібні кульки у 13,5 разу важчі за воду.Температура плавлення+38, 9° С.

При підвищенні температури випар ртуті збільшується. Пари ртуті і її з'єднань дуже отрутні.

При попаданні в організм людини через органи дихання ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Якщо стався витік ртуті:

- виведіть із помешкань усіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

- відчиніть настіж всі вікна в приміщенні;

- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно прикрийте всі двері;

- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г марганцівки на 1 літр води), дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і також скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососа для збору ртуті забороняється;

- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 г мила і 500 г кальцінованої соди на 10 л води) або розчином марганцівки (20 г на 10 л води),

- закрийте приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями, і провітрюйте протягом трьох діб;

- підтримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче І8-20ºС для скорочення термінів проведення всіх робіт; вичистіть і промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошву взуття, якщо ви стали на ртуть.

Симптоми отруєння ртуттю: різкий біль у стравоході, шлунку, животі. Набряк слизової оболонки, порожнини роту. Блювота, у роту присмак металу, багате слиновиділення, кровоточивість ясен, головний біль, загальна слабкість, тремер, розлад мови, порушення ходи.

Потерпілого необхідно вивести на свіже повітря. При потраплянні ртуті в шлунок викликати блювоту, промити шлунок великою кількістю води. Дати проносне. Пити як найбільше молока, білкової води (білки курячого яйця з водою). Повний спокій. Госпіталізація.

Виступ 4-ї групи:.

Радіоактивні ізотопи (йод-131, фосфор-32, кобальт-60, стронцій-90, вуглекислота -14, сірка-35, кальцій-45, золото-198, радій-226, уран-235, уран-236) вражають тканини й органи людини. Вони спричинюють зміну крові, анемію, вроджені каліцтва, лейкемію, призводять до зниження активності щитовидної залози, до порушення діяльності статевих залоз, вражають легені й пришвидшують фіброз і ракові захворювання;

Під час аварії утворюється кілька десятків типів радіоактивних атомів (радіоізотопів) з різними періодами напіврозпаду - від долі секунди до кількох десятків років. Так, склад радіоактивних забруднень з часом змінюється, але повільно. При різних дозах опромінення наступають різні наслідки.

100гр. - смерть через кілька годин, днів від параліча ЦНС

10 - 50гр. - через 1-2 тижні від крововиливів в шлунку

3 - 5 гр. - через 1-2 місяця від ураження клітин кісткового мозку у 50%.

Постійне опромінення в невеликих дозах:

3 гр. - стерильність жінок

2 гр. - стерильність чоловіків

5 гр. — (на кришталик - сліпота)

Сумарна доза – 10 гр.: діти - зміни в скелеті, характері, мозку, пам'яті, вплив на вагітних жінок та їхніх дітей.

Органи, які найбільше страждають від радіації: кістковий мозок, щитовидна залоза, яєчники, сім'яники.

Ракові хвороби, пов'язані з випромінюванням:саркома, лейкемія.

З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно заховайтеся в приміщенні. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева - у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40- 100 разів;

- уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій;

- зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин у приміщення, негайно і надійно герметизуйте його;

- проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 7 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду вживати після їжі тричі на день протягом 7діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настою на 100 мл молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на склянку молока або води. Можна також наносити на поверхню тіла настойку йоду у вигляді сітки 7 раз на день протягом 7діб;

- приготуйтесь до можливої евакуації, швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки,

консерви, запас питний води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу;

- по можливості негайно залишіть зону радіаційного забруднення;

- перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг, гумові чоботи;

- з прибуттям на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно;

- дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Перегляд презентації «Вплив радіації»

Виступ героя-чорнобильця Черепанського О. О.

Вчитель: ми навчилися як захистити себе в надзвичайних ситуаціях, пригадали біль Чорнобиля. Але постає інша проблема – людство знаходиться на межі екологічної катастрофи.

Виступ групи екологів:

Різновид і концентрація токсичних речовин, що входять до складу атмосфери сучасних міст і промислових центрів, зростають з кожним роком. Забруднення атмосфери дорого обходиться людині й природі. Основною шкодою від забруднення ще недавно вважали зниження видимості через чорну димову завісу (смог), котра часто висіла над промисловими районами. Сьогодні зниження видимості створює значні перешкоди торговим перевезенням, особливо повітряному транспортові. Проте якість видимості не є основним показником загального забруднення атмосфери. Газові й радіоактивні викиди створюють значно сильніше забруднення атмосфери без будь-якого порушення видимості. І все ж погана видимість - ознака того, що доступ сонячної енергії до Землі зменшується. Це сприяє тривалому застою смогу в нижніх шарах атмосфери. Смог поглинає до 50% ультрафіолетових променів, 25% сонячного випромінювання.

Учень 1. Найбільше зло для здоров'я людини — забруднене повітря. Клініко-епідеміологічні дослідження вказують на пряму залежність захворюваності і смертності населення від забруднення повітря. Не аналізуючи механізму впливу забруднювачів на організм людини, необхідно зазначити, що димовий смог є причиною руйнування органів дихання, захворювань легенів (емфізема, бронхіт, астма); фотохімічний смог спричинює подразнення слизових оболонок очей, носа, гортані; окиси азоту, легко поглинаючись кров'ю, дуже шкідливо діють на легені й очі; кіптява, адсорбуючи у собі канцерогенні речовини, сприяє розвиткові раку легенів; фенол призводить до складних порушень обміну речовин в організмі; озон, як і сірчистий ангідрид, у малих концентраціях є причиною хронічного бронхіту, а у високих - викликає набряк легенів. Дуже шкідливі для організму в значних концентраціях оксиди карбону і сірководню

Учень 2. Вкрай шкідливі для людини, навіть у малих концентраціях, берилій та його сполуки. Вони викликають хронічне захворювання легенів (хронічний грануломатоз, беліоз); марганець та його сполуки є причиною пневмонії; радіоактивні ізотопи (йод-131, фосфор-32, кобальт-60, стронцій-90, вуглекислота -14, сірка-35, кальцій-45, золото-198, радій-226, уран-235, уран-236) вражають тканини й органи людини. Вони спричинюють зміну крові, анемію, вроджені каліцтва, лейкемію, призводять до зниження активності щитовидної залози, до порушення діяльності статевих залоз, вражають легені й пришвидшують фібріоз і ракові захворювання; канцерогенні речовини (3,4 — бензпірен, ароматичні вуглеводні) є причиною раку; ртуть чинить згубний вплив на мозок людини.

Учень 3. Забруднене повітря страшне й своєю повсякденною буденністю. Всупереч різноманітним теоріям про невичерпність повітряного океану, про здатність людини "приживатися", "пристосовуватися" до навколишнього середовища, забруднювачі повітря володіють кумулятивним ефектом — можливістю нагромаджувати в людському організмі отруту, дію якої до певного часу важко помітити. Коли приховане стає явним, рятувати людину (людей!) буває іноді пізно. Надзвичайно важливе значення має і потенційна можливість генетичних змін під впливом забрудненого повітря в носіях спадковості. Антропологічні дослідження показують, що фізичний і розумовий розвиток дітей в промислових районах відстає від розвитку дітей в районах з менш забрудненим повітрям.

Учень 4. Забруднення атмосферного повітря у всьому світі настільки сильне, що вже давно викликає серйозне занепокоєння у світової громадськості. Все більше й більше уваги приділяє цій проблемі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Вона визначила основні джерела забруднення.

Вчитель: Давайте разом спрогнозуємо. Метод мозкового штурму. Рузультати звіряємо:

а) підприємства промисловості чорних металів (металургія та ливарне виробництво);

б) підприємства промисловості кольорових металів (виробництво й переробка);

в) підприємства з виробництва цементу;

г) підприємства хімічної промисловості;

ґ) підприємства коксового виробництва (коксові та газові заводи);

д) підприємства нафтової промисловості.

е)АЕС.

Учень 5. Ми маємо таке навколишнє середовище, яке заслужили. Відомо, що існує тісний зв'язок між соціальним розвитком суспільства і станом навколишнього середовища. Але рівень розвитку суспільства не обов'язково визначає рівень охорони природи. Але прийшов час замислитися над тим, що станеться, коли зникнуть ліси, виснажаться запаси вугілля, заліза та нафти, а збіднений та вилужений біля річок ґрунт почне споганювати їхні води, оголюючи поля і перешкоджаючи навігації". З того часу виснаження ресурсів Землі невпинно зростає.

Учень 6. Однією з найболючіших проблем є забруднення навколишнього середовища мутагенними речовинами, які можуть спричинити генетичну катастрофу. Так, порівняно з первісною людиною, в жилах сучасного мешканця Землі кадмію приблизно в 70 разів більше, плюмбуму - в 17, меркурію – в 19, телуру - в 40 разів. Надлишок кадмію призводить до серцевих захворювань, плюмбуму - атеросклерозу та захворювання нирок, меркурію — неврологічних захворювань та порушень генетичного механізму.

Учень 7. Якщо за нормальних умов за весь час існування біосфери кисень оновлювався 800 тисяч разів внаслідок фотосинтезу (1 раз на 4 тис. років), то тепер сподіватися на це не доводиться, бо концентрація токсинів така, що їх утилізація через біологічні механізми природи неможлива. Якщо людство не зможе скоротити, обмежити або якось ізолювати від глобальних систем життєзабезпечення токсичні відходи, то вони стануть для людини основним лімітуючим чинником подальшого розвитку.

Учитель. Шановні друзі! Можливо, це видасться парадоксом, але найпекучіша сучасна проблема в галузі охорони природи - це захист нашого виду від нас самих. Людину розумну "Ноmо sapiens" необхідно захищати від людини діяльної " Ноmо faber", трансформуючи її в людину думаючу.

Щоб Земля завжди була здатна давати людині хоча б необхідний для її існування мінімум, людство повинно виконувати три умови:

- підтримувати найважливіші екологічні процеси і зберігати системи, що забезпечують життя;

- зберігати генетичну різноманітність;

- довгостроково оптимально використовувати види та екосистеми;

- використовувати лише екологічні технології.

ПАМ*ЯТКА

ЯК ПОВОДИТИСЯ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ) З ВИКИДОМ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин, таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо.

Дії під час НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ