С.О.Смородська,
заступник директора
з навчально-виховної роботи,
В.М.Ковтун, вчитель хімії,
КНВК №5 імені Т.Г.Шевченка
м.Кременчук,
Полтавська область
There is no doubt in necessity of introduction of the integrated course of natural history in the senior classes of the humanitarian direction. The result of teaching the course is the complete understanding by the school leavers the world picture from the point of view of natural sciences.
Сучасні завдання реформування освіти в Україні вимагають радикальних змін у вихованні й навчанні майбутнього покоління, в основу яких покладені гуманізація й демократизація всіх складових її елементів та національну спрямованість. Відповідно до вимог сьогодення школа покликана сформувати особистість майбутнього громадянина, який вмітиме самостійно здобувати знання, орієнтуватися у швидкому потоці інформації, самовдосконалюватися. Зміст і технологія навчання повинні змінюватися, оскільки в центрі педагогічної системи мають стояти інтереси учня, а не вчителя.
Ці завдання школа повинна вирішувати через цілісну систему навчання та виховання, використовуючи нові прогресивні концепції, запроваджуючи в навчально-виховний процес сучасні педагогічні технології та науково-методичні досягнення, і головним чином через навчальні предмети, метою яких є оптимальне поєднання природничо-математичної та гуманітарної складової освіти, теоретичних та практичних компонентів, сучасних досягнень наукової думки, зв'язок із національними традиціями, культурою, історією рідного краю, поєднання основ сучасного розуміння закономірностей будови світу та основ класичних фундаментальних дисциплін. Серед останніх природознавство посідає одне з основних місць як загальноосвітній предмет. У сучасних умовах розбудови національної школи потрібен учитель, який орієнтується на інтеграцію.
У 2015-2017 н.р. вчителі природничого циклу предметів гімназії №5 опановували та використовували теоретичні, методологічні, методичні основи інтегрованого навчання, розроблені науковцями Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Ільченко О.Г., Гринюк О.С., Ляшенко А.Х., викладали інтегрований курс природознавства в 10-11 класах та перевіряли ефективність його засвоєння.
Мета статті – розкрити необхідність викладання курсу природознавства в 10-11 класах профільної школи гуманітарного напряму, шляхом посилення гуманістичного спрямування змісту природничо-математичної підготовки та обов'язкового вивчення природничо-математичних дисциплін в усіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладах на всіх срівнях освіти.
Велике значення в наш час набуває природознавча освіта – процес духовного спілкування особистості з природою, що забезпечує гармонійне світобачення й формує цілісну картину світу. Щоб виконати це завдання, учитель повинен мати ґрунтовні теоретичні знання та володіти методикою викладання дисципліни.
Проблема засвоєння природничих знань у гуманітарній гімназії належить до актуальних і складних. На її правильне рішення впливають, насамперед, цілі навчання, які й повинні бути чітко визначені.
Очікувані результати за підсумками вивчення курсу природознавства можна сформулювати так: здатність учнів критично оцінювати інформацію природничо-наукового змісту; оволодіння елементами різних дослідницьких методів, природничо-наукової компетентності, набуття вмінь використання природничо-наукових знань у повсякденному житті.
Підсумком вивчення курсу природознавства є комплексна контрольна робота з предмету, що складається з чотирьох блоків: загально-природничий модуль, фізико-астрономічний модуль, хімічний модуль, біолого-екологічний модуль.
З 42 учнів, що вивчали курс, виконували роботу - 35; з них опанували навчальний матеріал на «12» – 7 учнів, на «11» - 11, на «10» - 15, на «9» - 2. Усі діти показали засвоєння предмету, хоча деякі з них не приступали до написання твору, а саме 9 учнів, створили лише одну СЛС – 10 учнів, формально, на наш погляд, підійшли до створення образу природи – 7 учнів.
Суттєвим є те, що 30 учнів вказали: саме курс природознавства став значним джерелом формування природничо-наукового світогляду. Цікавими були центри образу природи, для яких випускники вибрали наступні символи: бджола, дятел, слон, спіраль, орел, вовк, мураха, сонечко, енергія, знак питання, блискавка, риба, квітка Всесвіту, троянда, ланцюг, годинник, сонце… Більшість учнів чітко пояснила мотивацію вибору символа. Процитуємо деякі роботи:
«Центром образу природи, на мою думку, буде знак питання. Так як ми залежимо від природи рівноцінно, як і вона залежить від нас. Усе навколишнє взаємозв’язане, і неможливо чітко визначити найголовніше.» Ковтун Аліна, 11-Б клас.
«Символ природи – це блискавка. Наше життя таке коротке, як і її спалах серед безперервного плину часу. Але він може завдати нищівної шкоди та суттєвих наслідків: може забрати життя, а може й повернути до тями, як розряд електричного імпульсу дифібрілятора.» Винокур Богдана, 11-Б клас.
Найбільше нас вразив вірш Винокур Богдани, який за згодою авторки пропонуємо вашій увазі:
Природа все завчасно зрахувала,
Вона вже знала, що й кому потрібно…
І кожному своє подарувала –
Бери лишень і користуйся гідно.
Все таке різне, й водночас єдине,
Все неповторне, але не одне…
Навіщо ж бо природі та людина,
Що шансу зруйнувати не мине?
Гармонія – синонім до природи,
А рівновага – до її творінь…
Ми на Землі – не перші із народів,
Тож, нумо, не зганьбімо поколінь!
